Образи на сімейну фотосесію найчастіше псує не брак нових речей, а різнобій: хтось у чорному, хтось у яскравому принті, і кадр розсипається на окремі фігури. Нижче – п’ять палітр із реальних знімків і те, як зібрати схоже з того, що вже висить у шафі.
У родинних альбомах я раз у раз бачу одну й ту саму історію: люди купують нові речі за тиждень до зйомки, приходять у них незручно вбраними і тримаються скуто. Насправді працює зворотний порядок. Спочатку ви обираєте палітру на всіх учасників, потім перевіряєте тканини, і аж наприкінці думаєте про окремі фасони. Так речі перестають сперечатися між собою, а на знімку лишається головне – люди. Ця добірка побудована саме за таким принципом: кожна секція – це готова кольорова схема, яку легко перекласти на свій гардероб.
Молочний монохром, у якому ніхто не випадає
Тут усі образи побудовані на одному кольорі й трьох його відтінках: молочний, вершковий, карамельний. На жінці – довга лляна сукня-сорочка на ґудзиках із ярусним низом, на чоловікові – сорочка з планкою та коміром-стійкою, рукави підкочені, штани кольору кемел. Дитячий шар дає фактуру там, де кольору вже досить: грубе в’язання пісочного тону та замшеві черевички. Щоб повторити, візьміть за основу найсвітлішу річ і добирайте решту на пів тону темніше, тримаючись одного підтону. Як льон живе поруч із нейтральними відтінками, добре видно в стрітстайл-огляді Vogue UA про способи носити льон.
Той самий набір кольорів, але зблизька, і вимоги до речей одразу інші. На повний зріст працює силует, а на портретному плані в кадр потрапляють тільки горловина, плечі й тканина біля обличчя. Тут це білий топ із дрібною фактурою та тонкий золотий ланцюжок, поруч – кремові сукні на тонких бретелях і з рюшем на плечі. Якщо знаєте, що будуть портрети, перевірте саме верхню третину образу: без великих написів, без жорсткого коміра, який врізається, без масивних прикрас, що перетягують погляд. Один тонкий ланцюжок або маленькі сережки дають достатньо блиску.
Пісочна база й приглушена зелень для великої родини
Коли в кадрі багато людей, палітра має бути коротшою, а не багатшою. Тут узято дві бази – біле й пісочне – і один акцент, приглушену зелень, який повторюється двічі: у лляній блузі з широким рукавом і в довгій спідниці. Чоловічі образи зведені до спільного знаменника: біла футболка плюс шорти або штани піщаного тону. Жіночі відрізняються фасонами, але тримаються тієї самої гами: довга сукня з V-подібним вирізом, лляна блуза з широким рукавом і біла футболка зі спідницею в підлогу. Такий принцип рятує великі групи: три кольори на всіх, акцент не більш ніж у третини учасників. Схожу логіку я розбирала у добірці образів для спекотної погоди.
Джинсова максі й біла водолазка
Спосіб, який рятує різновікову компанію: спільним кольором стає деним, а верх у кожного свій. Жіночий образ тут – біла водолазка в облипку, джинсова спідниця максі й вузький коричневий ремінь, який ділить силует. Поруч – сорочка-жакет молочного відтінку поверх футболки кольору шавлії й пісочні штани, прямі світлі джинси, білий кардиган великої в’язки, джинсові шорти та сарафан із дрібним зеленим візерунком. Тримайте деним в одній тональності: усі речі світлі або всі середньої насиченості. Поєднання джинсової максі з білим верхом у Vogue UA називають позачасовим – і в кадрі воно справді не старіє.
Чорна сукня, молочний трикотаж і клітинка
Чорний у родинному кадрі працює за однієї умови: він не має бути єдиною темною плямою. Тут довга чорна сукня з рукавом-крильцем і м’яким ярусним низом підхоплена чорними штанами та джинсами, а зверху все розбавлено молочним лонгслівом у рубчик і сорочками в бежево-чорну клітинку. Коричневі шкіряні черевики зігрівають гаму й не дають їй стати графічною. Якщо хочете чорну сукню – одразу продумайте, хто ще носитиме темний низ. Про те, як поводяться принти середнього розміру, я докладно писала у матеріалі про спідницю в горошок.
Пляшкова зелень і біле у студії
У студії зі світлим тлом образи без темного низу зливаються з фоном, тому тут структуру дає пляшкова зелень. Вона повторена тричі: у чоловічих штанах, у дитячому джемпері на короткій блискавці та в оксамиті дивана. Жіночий образ лишається світлим – блуза з V-подібним вирізом і плісирована спідниця кольору шампань, туфлі-мюлі в тон. Прийом простий: візьміть один глибокий колір з інтер’єру локації й розкидайте його на двох-трьох учасників, а решту тримайте в теплих світлих тонах. Коричневі шкіряні туфлі й трикотаж кольору кемел тут працюють як місток між світлим і темним. У студії варто перевірити ще одну річ, про яку згадують уже на місці: як тканина поводиться сидячи. Плісирована спідниця на дивані розкладається красиво, а щільний трикотаж збирається валиками на талії, і на груповому кадрі це видно одразу. Тому перед виїздом просто посидьте в обраному образі кілька хвилин перед дзеркалом – цього достатньо, щоб зрозуміти, чи витримає річ годину зйомки.
Як зібрати палітру на кількох людей
Робоча схема – три кольори на всю групу: база, підтримка й акцент. База займає найбільше площі, підтримка звучить у половини учасників, акцент з’являється один-два рази. Далі перевірте підтони: теплий беж і холодний сірий поруч виглядають так, ніби речі з різних історій. Виберіть щось одне. Далі подумайте про площу: великі речі на дорослих задають настрій усього кадру, тож найсміливіший колір логічніше віддати комусь одному, а не всім потроху. Розкладіть усі речі на ліжку й сфотографуйте на телефон – камера одразу покаже, що випадає, бо зводить об’єм до плям кольору. Фасони підбирайте під фігуру, а не під однаковість: комусь потрібен рукав, комусь – відкриті плечі, і в розборі фасонів топів без рукавів це видно найкраще. А щоб монохром не став пласким, грайтеся відтінками й фактурами: саме це радить гайд Who What Wear про тональні образи.
Тканини й принти, які добре поводяться на знімку
Матові тканини майже завжди виграють у блискучих: атлас і щільний шовк ловлять відблиски від сонця та студійного світла й дають плями на тілі. Льон і бавовна тримають об’єм, гарно ламаються складками й виглядають живими навіть у русі; готуйтеся, що льон зімнеться, і сприймайте це як частину фактури. Грубе в’язання, рубчик і вельвет додають глибини там, де палітра однотонна. З принтами простіше: дрібний візерунок на дальніх планах рябить, а клітинка чи горошок середнього розміру читаються спокійно. Написів і великих логотипів краще уникати. Асортимент українських марок, що працюють із льоном, зібраний в огляді Vogue UA, а м’які силуети без етнічного перебору я показувала у матеріалі про бохо для міста.
Взуття й верхній шар, про які згадують останніми
На знімках у повний зріст взуття займає нижню третину кадру, тому яскраво-білі кросівки тягнуть погляд донизу сильніше, ніж здається. Безпечніше взяти взуття в тон низу або в теплій коричневій гамі: замшеві черевики, шкіряні лофери, прості сандалі. Перевірте шкарпетки – вони майже завжди видно, а біла смужка між джинсами й черевиком ріже ногу навпіл. Верхній шар беріть однотонний і легкий: кардиган великої в’язки, сорочка-жакет, тонке пальто без об’ємного капюшона. Такий шар можна накинути й зняти, не руйнуючи образу, на відміну від куртки, яка ховає все під собою. І обов’язково подивіться на себе ззаду: багато кадрів у родинній зйомці знімають зі спини або в русі.
Як одягнути дітей, щоб зйомка не перетворилася на боротьбу
Найкращий дитячий образ – той, у якому вже ходили. Нові жорсткі черевики, колючий светр і сукня, яка сповзає, зіпсують настрій швидше, ніж закінчиться перший кадр. Тримайтеся тієї самої палітри, але спрощуйте: однотонний трикотаж, м’яка бавовна, зручне взуття з гнучкою підошвою. Дрібні деталі теж мають значення: гумка в кишеню, запасний комплект у сумку, вологі серветки під рукою. Дайте дитині одну річ, яку вона обрала сама – кофтину улюбленого кольору чи бант. Домовтеся заздалегідь і про дрібниці, які дорослим здаються неважливими: чи буде бант, чи можна взяти з собою іграшку, чи вдягати куртку. Коли образ не тисне й не свербить, а про правила вже домовлено, у кадрі з’являється те, заради чого все й починалося: спокійні, живі обличчя.
Головне, що варто зробити напередодні
Розвісьте всі образи поруч, сфотографуйте їх разом і подивіться на знімок з телефона: так помітно те, чого не видно в шафі. Перевірте, чи все випрано, чи не тисне взуття, чи є запасний комплект для дітей. Решта – справа світла й настрою, і саме вони роблять родинні кадри теплими.